Ян Непомуцен Франке (народився 4 жовтня 1846 року) – професор кафедри механіки. У 1870–1892 рр. очолював кафедру теоретичної механіки і теорії машин. Тричі обирався ректором Політехніки. У 1912 році йому присвоєно звання почесний Doctor Honoris Causa Львівської політехніки. З 1876 р. –член-кореспондент, з 1885 – дійсний член Краківської Академії Наук. Опублікував понад двадцять наукових праць у галузі теоретичної механіки та історії математичних наук.
Бруно Абданк Абаканович (народився 6 жовтня 1852 року) – приват-доцент нарисної геометрії. Вів науково-дослідну роботу над пристроями для вимірювання полів, обмежених довкола кривою, у результаті чого винайшов інтегратор. Дослідник А. Абаканович зробив багато винаходів у галузі будови котушок до динамоелектричних машин, конструкції електричного дзвінка для залізничної сигналізації, а також електричних ламп нового типу. З 1878 р. до останніх днів свого життя вів рубрику наукових природничих і промислових хронік у варшавському журналі «Атенеум» – органі товариства природознавців імені Коперника, а також редагував додаток у львівському журналі «Космос». У 1881 р. переселився до Парижа, де заснував електротехнічну лабораторію.
У Львівській політехніці відбулася (7 жовтня 1877 року) перша на теренах Австро-Угорської монархії публічна лекція із демонстрацією нового винаходу – телефону. Зала головного корпусу була з’єднана двома мідними дротами з амфітеатральною аудиторією будинку хімії. В актовій залі лекцію читав приват-доцент Роман Гостковський, а в будинку хімії – доцент Бруно Абданк Абаканович.
8 жовтня 1877 року технічну академію перейменовано у «Technische Hochschule», що в прийнятому перекладі звучить – «Політехнічна вища школа».
Михайло Степанович Комаров (народився 10 жовтня 1910 року) – професор кафедри деталей машин. У 1954–1987 рр. завідував кафедрою теорії механізмів і підйомно-транспортних машин. Протягом 1946–1962 рр., з перервою, очолював механічний факультет, згодом, після поділу факультету, був деканом механіко-машинобудівного факультету. Напрямок науково-дослідної роботи – динаміка приводних пристрої, на основі якого створив наукову школу. Опублікував понад 100 наукових праць.