21 травня 2026 року в межах Всеукраїнської (за міжнародною участю) науково-практичної конференції «Автори, видавці, читачі: історія європейської книги в контексті суспільного розвитку» із доповіддю «Дві редакції епосу Тодося Осьмачки «Поет»: особливості створення та рецепції видання» виступила науковиця, дослідниця історичної групи Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки Ірина Барна.
Поема «Поет» Тодося Осьмачки належить до визначних і водночас найскладніших явищ українського модернізму ХХ століття. У своїй доповіді Ірина Барна наголосила, що це один із найболючіших творів письменника, у якому через глибоке філософсько-есхатологічне осмислення розкрито трагедію України в часи радянського тоталітаризму.
Тема доповіді була особливо актуальною і в контексті пам’ятних дат: 17 травня в Україні вшановували День пам’яті жертв політичних репресій, а 16 травня виповнилася річниця від дня народження Тодося Осьмачки, в’язня сталінських катівень, який народився 1895 року в селі Куцівка на Черкащині.
У доповіді йшлося про дві редакції епосу «Поет», які мають суттєві відмінності у стилістиці та смислових акцентах. Вони були опубліковані в країнах політичної еміграції автора: у Німеччині (Регенсбург, 1947) та у США — у поетичній збірці «Із-під світу» (Нью-Йорк, 1954). Особливу увагу було приділено тому, що друга редакція твору досі залишається маловідомою в українському науковому та читацькому середовищі. Водночас саме вона дає змогу простежити еволюцію авторського задуму, художнього мислення та мовно-стилістичної палітри письменника в умовах еміграції.
Доповідь була цікава та інформаційно насичена: охоплювала біографічні аспекти життя Тодося Осьмачки, зокрема його зв’язки зі Львовом, містила огляд рецензій і критичних оцінок Юрія Шевельова (Шереха), Василя Барки, Ігоря Костецького, Володимира Біляєва, Володимира Винниченка, Михайла Слабошпицького та інших дослідників.
Виступ Ірини Барни репрезентував міждисциплінарний дискурс на перетині літературознавства, бібліотечної справи та культурології, актуалізуючи роль сучасної бібліотеки як інтелектуальної та дослідницької інституції.
