17 січня 1881 р. народився Антоні-Мар’ян Ломніцький (Antoni Marian Łomnicki) – професор кафедри математики Львівської політехніки, один із засновників Львівської математичної школи.

А. Ломніцький – автор наукових праць з теорії ймовірності, актуарної математики, статистики, математичної картографії та історії математики.Професор А. Ломніцький написав популярні підручники з геометрії і тригонометрії для загальних шкіл, ліцеїв та гімназій, підручники для студентів вищих шкіл. Розпочав викладацьку діяльність у Вищій політехнічній школі на машинобудівному факультеті як приват-доцент у 1913/1914 рр., з 1919 р. – на посаді доцента. У тому ж році отримав посаду заступника професора математики. Через рік став надзвичайним професором (з 27.08.1921 р. – звичайним) та очолив ІІ кафедру математики. Тричі обирався деканом: 1922/23 і 1937/38 навч. р. – декан механічного факультету, у 1930/31 навч. р. – декан загального факультету. Протягом 1938–1939 рр. – виконував обов‘язки проректора Львівської політехніки. Був дійсним членом Львівського та Варшавського Наукового Товариства, членом-кореспондентом Варшавської академії технічних наук та Міжнародної аеронавігаційної комісії.

Антонія Ломніцького розстріляно на Вулецьких пагорбах у Львові в ніч на 4 липня 1941 р.

Детальніше:   https://cutt.ly/mjE9b6T, а також на https://lia.lvivcenter.org/uk/persons/lomnicki-antoni/

Роман Дзеслевський(1863-1924) – професор електротехніки. У 1891 р. очолив кафедру електротехніки і одночасно отримав посаду надзвичайного професора. У 1891–1892 рр. проводить дослідження, пов’язані із будівництвом у Львові електричного трамвая. У 1898 р. Роман Дзеслевський видав академічний підручник «Енциклопедія електротехніки». Окрім викладання, він активно займався адміністративною роботою. Протягом шести років обирався деканом механічного факультету. У 1901–1902 навчальному році був ректором Львівської політехніки. Став першим професором електротехніки на території Польщі. Створив першу електротехнічну лабораторію та відділ електротехніки на машинобудівному факультеті.

Аполлінарій Львович Островський(1923-2008) – професор кафедри геодезії. У 1951 році, після закінчення з відзнакою Львівського політехнічного інституту, був запрошений професором А.Д. Моторним на посаду асистента кафедри геодезії. З 1977 по 1993 рр. професор А.Л. Островський очолював кафедру геодезії. З 1979 до 2006 рр. він керував галузевою науково-дослідною лабораторією ГНДЛ-18. Свідченням високого авторитету кафедри та її завідувача в Україні стало призначення її опорною для геодезичних кафедр семи вузів західного регіону України. Багато років Аполлінарій Львович очолював регіональну спеціалізовану Раду із захисту докторських дисертацій з геодезії, був членом навчально-методичної Ради Мінвузу України, головним редактором наукового журналу “Геодинаміка”.

Тимофій Іванович Юрженко(1905-1973) – професор кафедри органічної хімії. В 1944 р. призначений в. о. доцента кафедри органічної хімії Львівського політехнічного інституту. У 1946–1972 рр. – завідувач кафедри органічної хімії і одночасно у 1952–1957 рр. був деканом нафтового факультету. На кафедрі очолив і розвинув новий науковий напрям – синтез, дослідження і застосування органічних перекисних сполук. Згодом при кафедрі організовано проблемну лабораторію цього напрямку. З 1958 р. – науковий керівник проблемної лабораторії. Автор 190 наукових праць і 26 авторських свідоцтв на винаходи.

Войцех Рубінович(1889-1974) – професор кафедри фізики. Польський фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, один з класиків оптики ХХ сторіччя. У 1921 р. очолив новоутворену спеціальну кафедру теоретичної фізики. Керував нею до 1933 року. Професор Львівської політехніки у 1922–1937 рр.