7 лютого 1877 р. народився Габріель Зенонович Сокольницький – інженер-електрик, професор кафедри електричних мереж та систем, ректор Львівської політехніки (1931–1932), підприємець, політичний діяч.

Сокольницький – автор «Проекту електрифікації Польщі», реалізатор перебудови старих і спорудження нових електростанцій, проектів електрифікації Польщі та околиць Львова. Автор десятків наукових і науково-популярних статей. Під його керівництвом захищено 6 кандидатських дисертацій. Свою викладацьку діяльність у Львівській політехніці розпочав у 1901–1903 рр., як асистент кафедри загальної електротехніки; у 1913 р. – доцент; у 1921 р. – професора. В цьому ж році очолив новостворену кафедру електричного устаткування. Протягом 1924–1926 рр. виконував обов`язки декана механічного факультету. У 1931 р. обраний ректором Львівської політехніки. Протягом 1932–1933 рр. виконував обов`язки проректора. Габріель Сокольницький у 1940/1941 навч. році – декан електротехнічного факультету, у 1941 р. – завідувач кафедри «Електричні станції, мережі та системи», протягом 1942–1943 рр. продовжував викладати на Технічних фахових курсах. Після Другої Світової війни очолював кафедру «Електричні станції, мережі та системи» (до 1961 р.). Вийшов на пенсію у 1965 р. Член академії технічних наук у Варшаві. Співзасновник Польського товариства електриків. Нагороджений численними відзнаками.

Помер 2 червня 1975 р., похований на Брюховицькому кладовищі.

Детальніше: https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/gabriel-michal-romuald-sokolnicki, а також https://lia.lvivcenter.org/uk/persons/sokolnicki-gabriel/

9 лютого 1924 р. народився Герман Олексійович Мещеряков – доктор технічних наук, професор, засновник наукової школи з дослідження гравітаційного поля Землі та планет, заслужений діяч науки України.

Г. Мещеряков опублікував понад 160 праць, у т.ч – 3 монографії. Монографія «Теоретичні основи математичної картографії» (1969) у 1972 р. була включена до списку (США) вибраної світової наукової літератури з математичної картографії. Під його керівництвом захищено 19 кандидатських дисертацій. Упродовж 1969–1990 рр. був завідувачем кафедри теорії математичної обробки геодезичних вимірювань Львівського політехнічного інституту. Член робочої групи МАГ – Міжнародної асоціації геодезії. Помер  6 вересня 1992 р., похований на Брюховицькому кладовищі.

Детальніше: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=66788   http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2018/may/12666/000037new.pdf

10 лютого 2006 р. – відбулося урочисте засідання Вченої ради університету, на якому звання почесний Doctor Honoris Causa Львівської політехніки отримав прем’єр-міністр України Юрій Єхануров.

11 лютого 1889 р. народився Вітольд Ауліх – польський конструктор-машинобудівник, доктор технічних наук, професор машинознавства, член Політехнічного товариства, редактор  видання «Czasopismo Techniczne». Науковець видав 13 публікацій з теорії конструювання машин та механізмів, водяних турбін. У 1912 р. закінчив з відзнакою механічний факультет Львівської політехнічної школи, був нагороджений премією ім. професора Б. Мариняка за кращі конструкторські роботи. Від 1926 р. працював у Львівській політехніці: асистентом машинної лабораторії на кафедрі механіки (1926–1928), ад’юнктом при кафедрі насосів водяних двигунів (1928–1936) У 1941 р. затверджений у вченому званні доцента і призначений завідувачем кафедри теорії механізмів і машин. Від 1946 р. – професор, декан механічного факультету. Брав активну участь у відновленні та розвитку Львівського політехнічного інституту у повоєнні роки.

Помер 3 серпня 1948 р., похований на Личаківському цвинтарі.

Детальніше: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=44632, http://aulich.pl/index.php/nasi-przodkowie/witold-aulich-1889-1948 

12 лютого 1855 р. народився Казимир Олеарський – польський науковець, професор фізики та ректор Вищої політехнічної школи, член Національного Сейму Галичини. Вчений успішно займався проблемами електротехніки, теорії пружності, оптики та математики. Опублікував ряд праць з цієї тематики. Багато разів представляв польську фізичну науку на конгресах в Австрії, Німеччині, Англії, Франції, Швейцарії, Чехії, Румунії. З 1889 р. обіймав посаду професора фізики у Вищій політехнічній школі.  Упродовж 1896–1898 рр. виконував обов`язки декана хімічно-технологічного відділу. Обраний ректором на 1913–1914 навчальний рік. Помер у 1936 р. в Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі.

Джерела: https://cutt.ly/ak77Ipm, https://cutt.ly/jk75lbA