17 липня 1886 р. – народився Стефан Владислав Брила
Стефан Брила – професор кафедри будови мостів. Видатний учень професора М. Тульє. З 1921 року викладав будівництво мостів, у цьому ж році призначений звичайним професором і завідувачем другої кафедри будови мостів. С. Брила – піонер зварювального виробництва. З 1934 р. працював у Варшавській політехніці. Спроектував чимало конструкцій, зокрема – перший в світі шляховий міст, споруджений способом зварювання на ріці Слудва під Ловічем. Автор близько 150 наукових праць, у тому числі – і в галузі статики будівлі та інженерного будівництва. Перший у світі опрацював засади зварювання стальних конструкцій.

17 липня 1837 р. – народився Юліан Октавіан Захарієвич
Юліан Захарієвич – професор архітектури. Засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова другої половини XIX — початку ХХ століття У 1971 році Ю. Захарієвич приймає запрошення працювати професором архітектури у Технічній академії Львова. Тривалий час очолював кафедру архітектури, займав посаду декана. У 1877–1878, 1881–1882 роках обирався ректором. Автор проекту і керівник будівельних робіт головного та хімічного корпусів Львівської політехніки, Галицької ощадкаси, монастирського комплексу францисканок. Займався відновленням архітектурних пам’яток Львова. У 1992 році на честь Захарієвича названо одну з вулиць Львова.

18 липня 1894 р. – відбувся виступ професора кафедри математики Плацида Дзівінського на педагогічному конгресі з доповіддю «Політехнічна і гуманітарна освіта».

18 липня 1907 р. – народився Костянтин Борисович Карандєєв
Костянтин Карандєєв – професор кафедри електровимірювальних приладів. У 1944–1948 роках був деканом електротехнічного і згодом радіотехнічного факультетів. У 1944–1957 роках завідував кафедрою електровимірювальних приладів. Під його керівництвом на кафедрі організовано ряд навчальних та науково-дослідних лабораторій. У 1949 році затверджений у вченому званні професора кафедри. У 1951 році першим у Львівському політехнічному інституті захистив докторську дисертацію. Головні його праці присвячені теорії розрахунку вимірювальних схем з напівпровідниковими випрямлячами, теорії і застосування мостових схем, іншим питанням вимірювальної техніки і автоматики. Створив школу наукових кадрів електровимірників. Опублікував 80 наукових праць.