Лукаш Бодашевський (народився 18 жовтня 1849 року) – професор кафедри гідравліки. У 1877–1882 рр. – працював на посаді асистента професора кафедри загальної фізики. У 1881–1882 рр. у зв’язку із важкою хворобою ректора Ф. Стжелецького викладав замість нього фізику, фактично виконуючи професорські обов’язки. Л. Бодашевський уперше в світі у 1881 р. спостерігав, описав та вірно пояснив броунівський рух у газоподібному середовищі (переміщення частинок диму та пари у повітрі). На пленарному засіданні Наукового природничого товариства польських вчених ім. М. Коперніка у Львові, яке відбулося 8 лютого 1881 р., Л. Бодашевський зробив на цю тему знамениту доповідь «O ruchu czasteczek ciał w stanie lotnym». У 1881 р. Л. Бодашевський опублікував у найстарішому технічному журналі Європи статтю, де описав модернізацію стандартного оптичного мікроскопу та впровадження на його основі нової методики досліджень. Від 1902 р. наукові інтереси ученого змінилися. Він став професором кафедри гідробудівництва Львівської політехніки і почав займатися лише теоретичною гідромеханікою та гідравлікою.
За ухвалою конференції Львівського політехнічного інституту, що відбулась 18 жовтня 1991 року, над головним корпусом як символ національного відродження піднято український національний прапор.
Юрій Теофанович Величко (народився 24 жовтня 1903 року) – професор кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювань. У 1946–1975 рр. – завідувач кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювань. У новоутвореному радіотехнічному факультеті був деканом і одним із засновників певних напрямків наукових досліджень факультету – теорії електричних мереж, лінійних електричних та радіотехнічних кіл. Автор кількох монографій і 60 наукових статей. Видатний фахівець у галузі теорії мереж, один з організаторів видання журналу «Теоретическая радиотехника».
Євген Федорович Замора (народився 24 жовтня 1914 року) – кандидат технічних наук, професор кафедри конструювання і технології виробництва радіоапаратури. З 1947 р. працював на кафедрі радіотехніки старшим викладачем. В 1954 р. захистив кандидатську дисертацію. У 1958–1968 рр. був деканом радіотехнічного факультету. У 1960 р. створив та очолив кафедру конструювання і технології виробництва радіоапаратури, якою керував до 1974 року. Організував при кафедрі науково-дослідну лабораторію, яка проводила дослідження в галузі генерування високостабільних коливань НВЧ діапазону, започаткувала в Україні роботи в галузі автоматизації конструкторського проектування радіоелектронної апаратури. У 1961-1962 рр. виконував обов’язки проректора Львівського політехнічного інституту з навчальної роботи. Від 1974 р. працював професором кафедри конструювання і технології виробництва радіоапаратури, а з 1975 р. – професором кафедри радіотехнічних пристроїв. Опублікував 87 наукових і методичних робіт, серед яких одна монографія і 10 авторських свідоцтв.
Зенон Дмитрович Грицьків (народився 24 жовтня 1939 року) – професор кафедри електричних машин. У 1968–1991 рр. завідував лабораторією НДЛ-2. З 1991–2006 рр. – завідувач кафедри радіотехнічних пристроїв. Сферами наукових інтересів були методи та засоби телевізійної техніки, цифрова обробка зображень, електромагнітна сумісність. За результатами наукових досліджень опублікував одноосібно та у співавторстві понад 200 робіт. У тому числі одну монографію та один навчальний посібник.