12 листопада 1912 року народився Юрій Іванович Сітницький – доцент кафедри автоматизації теплових і хімічних процесів. У 1944 р. призначений асистентом, потім старшим викладачем кафедри електромеханічних приладів Львівського політехнічного інституту. У 1952 р. – захистив кандидатську дисертацію. У 1958–1970 рр. – завідувач та один із творців кафедри «Автоматизація виробничих процесів», згодом перейменованої у кафедру «Автоматизація теплових та хімічних процесів». Автор понад 50 наукових статей, монографій та навчально-методичних посібників з автоматизації теплоенергетичних процесів.
14 листопада 1891 року народився Едмунд Вільчкевич – професор кафедри геодезичних вимірювань. Учень К. Вайгеля і Л. Грабовського. З 1921 р. – асистент, з 1923 р. – ад’юнкт першої кафедри геодезії Львівської політехніки. У 1932 р. йому присвоєно вчений ступінь доктора наук, у 1937 р. призначений професором. З 1937 р. – перший доцент геодезії і фотограмметрії, завідувач другої кафедри геодезії. У 1939–1941 рр., після утворення Львівського політехнічного інституту, очолював кафедру геодезичного приладознавства і фотограметрії. Автор наукових праць і підручників з фотограмметрії та геодезії. Сконструював новий тип аеропроектора, аерофотографічну камеру. Підготував перший польський підручник з фотограмметрії.
1 січня 1852 р. народився Мечислав Лазарський – польський науковець, доктор філософії Яґеллонського університету, профессор, декан та ректор Вищої політехнічної школи, засновник школи нарисної геометрії у Львові. З 1886 р. працював у Львівській політехнічній школі приватним доцентом на кафедрі нарисної геометрії, з 1887 р. – надзвичайним, а з 1889 р. – звичайним професором. Упродовж 1893–1894 рр. виконував обов`язки декана архітектурного факультету.. У 1896–1897 рр. був обраний ректором Вищої політехнічної школи.
Опублікував понад 20 праць в галузі нарисної геометрії. Основний друкованим здобутком є підручник «Zasady geometrii wykreślnej dla użytku wyższych szkół realnych» у двох томах (1889, 1923), який мав 7 перевидань.
У 1911 р. залишив роботу в зв’язку з важким станом здоров’я. У 1926 р. отримав титул почесного професора Львівської політехніки.
Помер Мечислав Лазарський у 1930 р. у Кракові.
Джерела: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=53001 https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/mieczyslaw-lazarski
2 січня 1875 р. народився Казимир Зіпсер (Kazimierz Zipser) – польський інженер-залізничник, професор кафедри експлуатації залізниць, ректор «Львівської політехніки», редактор видання «Czasopismo Techniczne». У 1898 р. закінчив інженерне відділення Вищої політехнічної школи. З вересня 1921 р. призначений звичайним професором своєї alma mater. У 1925–1926 рр., 1936–1937 рр. – декан факультету сухопутної та водної інженерії.
У 1928–1929, 1932–1933 рр. обирався ректором Львівської політехніки. Продовжував викладати до 1945 р. Переїхав до Польші у 1947 р. Нагороджений багатьма відзнаками.
Помер 8 червня 1961 р. у Вроцлаві.
2 січня 1866 р. народився Юліан Фабіанський (Julian Fabiański) – польський інженер, ректор Львівської політехніки, відомий спеціаліст у сфері нафтодобувної промисловості. Займався впровадженням нових методів буріння і промислової розробки нафти. У 1917–1918 рр. почав працювати у Політехнічній школі на посаді доцента кафедра гірництва. З 1919 р. обіймав посаду професора, у 1920–1921 рр. – декана.
Упродовж 1922–1924 рр. обирався ректором. Був організатором та першим керівником (1922–1937) кафедри буріння та видобування нафти нафтогазового профілю. У 1939 р. – професор на кафедрі механіки нафтово-промислового відділу.
Помер в 1943 р. у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
Джерела: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D0%B0%D0%B1%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 http://194.44.112.13/journals/1560p.pdf
