Консерватори пам’яток у габсбурзькому Львові: професійне, національне та інституційне запліччя

Лекція зосередиться на десяти біографічних зарисовках осіб (“консерваторів”), які у габсбурзькій Галичині та Львові зокрема займалися охороною історичних та мистецьких пам’яток у період 1856-1918 років. Це заняття було, з одного боку, почесним і дорадчим, яке не давало ані виключних повноважень, ані перспектив заробітку. З іншого боку, ці особи були впливовими, адже це вони обирали, які об’єкти старовини у регіоні вивчатимуться, реставруватимуться (і в який спосіб), отримуватимуть фінансування від держави та краю для їхнього збереження.

Ким були ці консерватори пам’яток? Якщо розглянути статистично, спершу серед них переважали аристократи – землевласники, пізніше – професори Університету та Політехніки, а під час Першої світової війни зросла кількість музейників та бібліотекарів. Хто і на яких підставах призначав їх? Які ролі в процесі прийняття рішень відігравали такі аспекти як професія кандидата, його національність та інституційне запліччя? Як діяльність консерваторів підштовхувала народження і розвиток нових академічних, краєзнавчих, музейних інституцій у Львові?

Лекцію прочитає Ольга Заречнюк, дослідниця у Центрі міської історії та архітектурна редакторка проєкту “Інтерактивний Львів”.

Вхід вільний.