“Кава на Професорській” запрошує на лекцію Оксани Пеленської “Українська Прага: сторінки історії”

Мистецтвознавиця і публіцистка Оксана Пеленська презентує лекцію “Українська Прага: сторінки з історії”.

Столиця Чехословаччини (від січня 1993 р. – Чеської реcпубліки) тісно пов’язана з українською історією.

2 лютого 1919 р. у Празі розпочала свою роботу Місія УНР в Чехословаччині. Значну підтримку на шляху її становлення надав відомий український учений, археолог Іполит Ольгерд Бочковський, який був особисто знайомий з Президентом Томашем Гарріком Масариком. Місію очолював політичний діяч, письменник і перекладач Максим Славінський. Мало відомо, що саме Ольгерт Бочковський у 1933 р. першим у своєму «Одвертому листі» повідомив Європу про Голодомор в Україні.
У серпні 1919 р. до Праги з метою зміцнення української місії прибув Михайло Грушевський. У празькому Національному музеї працював історик Ярослав Пастернак, а в палаці «Жофін» 18 травня 1891 р. на Першому з‘їзді слов‘янського прогресивного студентства виступив Іван Франко.
Побував у Празі в 1922 р. зі своїм театром і режисер, актор Микола Садовський, грались п‘єси української класики: «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Ой не ходи, Грицю». У 1928 р. у Празі з українською громадою зустрілась Леся Українка.
У Празі працював Український Вільний Університет (1921 – 1945), Український Високий Педагогічний Інститут ім. М.Драгоманова (1923 – 1933), Український Музей Визвольної Боротьби України (1925 – 1948), Українська Студія пластичного мистецтва (1923 – 1945), Українська гімназія. У Празі в 1876 р. вийшло перше нецензуроване видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.
З Прагою тісно пов’язані життя і творчість видатних українських письменників, художників, зокрема, Миколи Гоголя, Олени Теліги, Миколи Колесси, Василя Касіяна, Дмитра Антоновича, Оксани Лятуринської, багатьох інших.
У празьких музеях і галереях зберігаються твори Олександра Архипенка, Роберта Лісовського, Галини Мазепи, в Національній бібліотеці можна познайомитись з прижиттєвими виданнями поетів української «празької школи» – Олександра Олеся, Євгена Маланюка, Юрія Дарагана, Олега Ольжича.
Українська Прага – це також пам’ятні місця, останній притулок відомих українців. На цвинтарі «Мальвазинки» похований учений, винахідник Х-променів і перекладач «Біблії» на українську мову Іван Пулюй, на Ольшанському цвинтарі поховані, зокрема, архітектор Артемій Корнійчук, перший посол місії УНР у Великобританії Микола Стаховський, скульптор Ніна Левитська та її чоловік – композитор Борис Левитський, художник Юрій Вовк, підполковник Армії УНР, син режисера Миколи Садовського Микола Тобілевич.
Українська Прага нині – це багате джерело української історії й культури і українсько-чеських відносин.
Вхід вільний.