22 січня 1905 р. народився Тимофій Іванович Юрженко – доктор технічних наук, професор кафедри органічної хімії, автор 190 наукових праць і 26 авторських свідоцтв на винаходи. Тимофій Іванович Юрженко – засновник наукової школи кафедри органічної хімії «Поліфункціональні пероксидні модифікатори і полімерні композиційні матеріали». У 1944 р. був призначений в. о. доцента кафедри органічної хімії Львівського політехнічного інституту. Протягом 1946–1972 рр. – завідувач кафедри органічної хімії, у 1952–1957 рр. був деканом нафтового факультету. На кафедрі органічної хімії очолив і розвинув новий науковий напрям – синтез, дослідження і застосування органічних перекисних сполук. Згодом при кафедрі було організовано проблемну лабораторію цього напрямку, з 1958 р. Т. Юрженко її науковий керівник.

Помер 5 травня 1973 р., похований на Личаківському цвинтарі. Детальніше: https://cutt.ly/fjRy7WV

24 січня 1843 р. – отримано дозвіл імператора Австрії, короля Галичини і Володимирії Фердинанда І на відкриття в Реально-торговельній академії Технічного відділу. Ця подія передувала створенню Технічної академії у Львові (наказ від 3.02.1944 р.). Зміна статусу Реальної школи на Реально-торговельну академію відбулася у 1835 р.

25 січня 1933 р. – вийшов перший номер вузькогалузевого журналу «Czasopismo Lotnicze», щоквартальний додаток до видання Політехнічного товариства у Львові – «Czasopismo Technicznе». Журнал – друкований орган Аеродинамічної лабораторії Львівської політехніки та Інституту техніки планеризму. У 1934 р. назва змінилась на «Lwowskie Czasopismo Lotnicze». У склад редакційного комітету увійшли вчені Львівської політехніки: З. Фухс (гол. і відп. ред.), С. Лукасевич, В. Червінський.

Детальніше: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=57292

25 січня 1883 р. народився Іван Олександрович Багенський (Jan Aleksander Bagieński) – інженер-архітектор, професор кафедри архітектурного проектування. За проектами Івана Багенського побудовано багато об’єктів, зокрема: будівлю Товариства соціального страхування на вул. Зеленій, 12 у м. Львові,  багатоквартирні житлові будинки на Кастелівці у м. Львові, а також житлові будинків Фонду військового квартирування в м. Коломия, палац на алеї Шуха у Варшаві, санаторій «Віктор» у с. Жегестов (Польща),  Здійснено реконструкцію: у стилі неокласицизму палацу Бєльських на вул. Коперника (нині Будинок учителя), інтер’єрів колишнього Польського Промислового банку на вул. Січових Стрільців, 9 у м. Львові тощо.

У 1921–1924 рр. Іван Багенський працював старшим асистентом у Львівській політехніці, протягом 1925–1931 рр. – ад’юнктом на кафедрі архітектурного проектування, а з 1929 р. – надзвичайним професором першої кафедри архітектури, у 1938 р. – ординарним професором кафедри архітектурного проектування. З 1941 р. очолював кафедру архітектури житлових будівель. Протягом 1945–1966 рр. був керівником кафедри архітектурного проектування. У 1945–1946 навч. р. – завідувач кафедри основ архітектурної композиції і історичних основ зодчества, у 1946–1947 навч. р. за сумісництвом очолював кафедру архітектурного проектування. Протягом 1947–1966 рр. завідував кафедрою архітектури.

Був членом правління Спілки польських архітекторів. З 1941 р. – членом Львівського відділення Спілки архітекторів УРСР і одним з її засновників. Входив до архітектурної ради обласного відділу у справах архітектури та містобудування. З 1958 р. – член-кореспондент Академії архітектури СРСР.

Помер 12 червня 1967 року, похований на Личаківському цвинтарі.

Детальніше: https://cutt.ly/XjRSYCa, а також https://cutt.ly/NjRSPOL

27 січня 1843 р. народився Юзеф Рихтер (Józef Rychter) – інженер-гідротехнік, професор, декан інженерного факультету, ректор Вищої політехнічної школи. У 1874 р. Ю. Рихтера призначено на посаду професора кафедри будівництва доріг і гідротехнічного будівництва, яку він очолював протягом 23 років. Протягом 1880–1884 рр. та 1886–1888 рр. – обирався деканом інженерного факультету. У 1892/1993 та 1899/1900 навч. роках Юзеф Рихтер обирався ректором Вищої політехнічної школи.

Ю. Рихтер –  автор фундаментальних праць «Roboty wodne»: cz I. «Pomiary wodne, rowy i kanały» (1894) і cz IІ.  «Fundamenty» (1910), а також звітів з наукових подорожей. За матеріалами курсів, які викладав професор Рихтер, студенти-політехніки підготували і видали низку літографованих лекцій: «Budowa jazów» (1886), «Roboty wodne» (1885–1888), «Regulacya rzek» (1896) та ін.

Ю. Рихтер протягом 4 навчальних років був куратором бібліотеки. Його стараннями видано першу (1894) і другу (1898) частини друкованого каталогу бібліотеки.

Професор Ю. Рихтер помер у Ланьцуті 17 грудня 1917 р.

Детальніше: https://cutt.ly/xjPziIg